Світові тенденції енергоефективності
Згідно звіту про енергоефективність 2021 року, представленому International Energy Agency (IEA), відсоткове зниження відношення загальної світової енергії на одиницю ВВП повернеться до 10-річного середнього значення в 1,9%. Проте для досягнення мети чистих нульових викидів до 2050 року цей показник має подвоїтися. Середньорічне підвищення енергоємності за останні п’ять років зменшився з 2,3% (2011-2016 рр.) до 1,3% і наразі є значно нижчими річного зростання на 4,2% у прогнозований період 2020-2030 рр. Очікується, що світовий попит на енергію зросте на 4%, оскільки країни поступово виходять з карантину, економічна активність зростає, а політики посилили програми енергоефективності та витрати на заходи з відновлення.
Станом на кінець жовтня 2021 року середньорічні інвестиції, включаючи державні витрати та загальні державні та приватні інвестиції, можуть збільшити витрати на чисту енергію та стале відновлення приблизно на 400 мільярдів доларів США на рік у період з 2021 по 2023 рік. Уряди та державні підприємства значно збільшили свої витрати на дослідження, розробки та демонстрації (RD&D) в галузі енергоефективності. У цьому питанні китайські енергосервісні компанії (ESCO) мають найбільший досвід. Вони надають енергетичні рішення, починаючи від виробництва та постачання до проектів енергоефективності та модернізації. ESCO допомагають споживачам визначати, фінансувати та реалізовувати проекти, тим самим полегшуючи інвестування. У період пандемії, китайські ESCO оновити свої бізнес-моделі за рахунок більш широкого використання розумних інструментів і технологій. Китайський уряд також запровадив додаткові податкові пільги у травні 2020 року, щоб заохотити розвиток бізнесу та інновації ESCO.
Політика енергоефективності полягає у постійному вдосконалені законодавчої бази відповідно до програм ЄС, особливо програми “Fit for 55” (скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року від рівня 1990 року), впровадження стандартів енергоефективності та енергетичних етикеток для кондиціонерів, холодильного обладнання, освітлення, промислових двигунів та легкових автомобілів (має низький темп розвитку).
Великий вплив мала пандемія COVID-19. Стратегії відновлення значно відрізняються в усьому світі, і глобальний попит на енергію для будівель і надалі буде нестабільним. У Кореї попит на електроенергію в нежитловому секторі впав на 5% на електроенергію. В Іспанії споживання електроенергії під час карантину зменшилося на 13,5% (порівняно з попереднім трьома роками). У Бразилії під час карантину споживання енергії в державних адміністративних будівлях скоротилося на 38%, а в початкових та дитячих садах – на 50%. Все більше набуває популярності віддалена робота. Наприклад, 44% співробітників (у переважній більшості молоді співробітники) Великобританії очікують працювати в офісі три дні або менше.
Будівельний сектор має дуже великий вуглецевий слід, якщо врахувати непрямі викиди:
Таким чином, весь життєвий цикл будівлі прямо чи опосередковано відповідає за ~37% глобальних викидів CO2 , пов’язаних з енергією та процесом , що вимагає обмежень на викиди протягом усього життєвого циклу. Декларації щодо екологічної продукції США є хорошим прикладом загальнодоступних документів, які засвідчують вплив будівельних матеріалів на навколишнє середовище.
В Україні перехід до впровадження енергоефективних будівель активно впроваджується протягом останніх двох років – приймаються нові закони і державні будівельні норми (ДБН) з урахуванням нових змін. Так, згідно з ДБН щодо проектування висотних будівель (до 50 поверхів), усі житлові будинки повинні проектуватися з класом енергоефективності не нижче «В». Також з 01.12.2019 року набули чинності оновлені норми щодо обов’язкового проектування житлових будинків класом енергоефективності не нижче «С». У найближчі 5 років заплановано перший етап – створення нормативно-правової бази, встановлення норм технічного регулювання та вимог до стандартів нульового рівня споживання енергії. Наступні п’ять років будинки, що будуються, а також будівлі під реконструкцію мають здійснити перехід на нові енергоефективні стандарти. У результаті вони зможуть покривати понад 50% свого енергозабезпечення за рахунок поновлюваних джерел енергії. Рахунки на енергоносії в таких будинках будуть на 75% нижчими, ніж зараз. Крім того, Європейський інвестиційний банк в межах угоди з Міністерством розвитку громад і територій виділить 300 млн євро кредиту на проект з енергоефективності громадських будівель (зокрема, шкіл і лікарень). Фонд енергоефективності – державна установа, створена Урядом України у 2018 році з метою підтримки ініціатив з енергоефективності у житловому секторі – розробив і реалізує програму “Енергодім” з 2019 року, яка передбачає часткову компенсацію витрат ОСББ на енергомодернізацію багатоквартирних будинків. Програма спрямована на: