UA RU EN

Національно визначений внесок (Nationally Determined Contribution (NDC)). Нові зобов’язання країн великої 20 (G20) з високими викидами СО2

Національно визначений внесок (Nationally Determined Contribution (NDC)). Нові зобов’язання країн великої 20 (G20) з високими викидами СО2

Національно визначений внесок (Nationally Determined Contribution (NDC)). Нові зобов’язання країн великої 20 (G20) з високими викидами СО2

Серед основних результатів COP26 став «Кліматичний пакт Глазго», який запропонував Сторонам переглянути та посилити цілі NDC до 2030 року, щоб утримати підвищення глобальної температури нижче 1,5°C до кінця 2022 року.

Оновлений Національно визначений внесок був представлений країнами напередодні та під час COP26, щодо 20 найбільших за кількістю тонн викидів парникових газів у 2018 році. Лише 16 країн подали переглянуті NDC. До них входять декілька членів G20 (наприклад, Канада, Європейський Союз, Сполучене Королівство Великої Британії тощо). Російська Федерація та Туреччина подали свої перші NDC (раніше подавався лише запланований національно визначений внесок (INDC)), тоді як США знову приєдналася до Паризької угоди та представила свій перший NDC у квітні 2021 року. До листопада 2021 року 19 країн, які є членами G20, подали нові або оновлені NDC, і лише 11 членів G20 подали NDC з обіцянками, які є вищими за раніше представлені.

Розглянемо деякі зобов’язання країн, що були визначені у їх NDC.

Бразилія оновила ціль, подану в попередньому NDC у 2016 році (зниження викидів парникових газів (ПГ) на 37% до 2025 року), до 50% скорочення до 2030 року у порівнянні з рівнями 2005 року. Також країна прописала досягнення вуглецевого нейтралітету до 2050 року (замість 2060 року). Це особливо важливо, оскільки викиди в Бразилії зросли на 9,5% у 2020 році – на відміну від спричинених пандемією тенденцій до зниження в інших частинах світу – головним чином через вирубку лісів (Reverdosa, 2021).

Канада підвищила свою ціль з 30 % до 40-45% нижче рівня 2005 року до 2030 року. Крім того, країна зобов’язується дозволити енергетичному сектору досягти чистого нуля до 2050 року, а також створити інфраструктуру ланцюга постачання акумуляторів та мінеральної сировини.

Китайська Народна Республіка (Китай) ввела нову ціль досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року. Інші цілі в оновленому NDC включають: комбіновану встановлену потужність вітрової та сонячної енергії понад 1200 ГВт; частка невикопного палива становитиме близько 25%; скорочення викидів CO2 на одиницю ВВП на 65% у порівнянні з 2005 роком (все до 2030 року). Китай також зобов’язався збільшити обсяг лісового фонду на 6 мільярдів м3 у порівнянні з рівнем 2005 року (WRI, 2021b).

Європейський Союз (EU27) підвищив свою ціль щодо чистих викидів у всій економіці з 40% до 55% до 2030 року.

Індонезія подала свій оновлений NDC у 2021 році, повторюючи свою ціль щодо скорочення викидів парникових газів на 29% (100% виконання) та до 41% (умовного) до 2030 року. Цільовий показник щодо відновлюваної енергії не менше 23% у 2025 році і щонайменше 31% у 2050 році залишається незмінним, тоді як викопне паливо продовжуватиме відігравати важливу роль у Загальному первинному енергопостачанні (Total primary energy supply, TPES) до 2050 року.

Японія подвоює ціль щодо скорочення викидів до 46% до 2030 року порівняно з рівнями 2013 року (порівняно з 26% раніше). Хоча конкретні цілі щодо відновлюваної енергетики не вказано, країна зобов’язується докласти можливих зусиль у всіх сферах, включаючи ретельні заходи щодо енергоефективності, максимальне впровадження відновлюваної енергії, а також декарбонізацію державного сектору та місцевих громад.

Республіка Корея прагне значно скоротити виробництво вугілля в оновленому NDC (в тому числі шляхом заборони на будівництво нових вугільних електростанцій) і збільшити свою частку відновлюваної енергії до 20% до 2030 року і 30–35% до 2040 року. Також заходи пом’якшення, що включають використання 3 мільйонів електромобілів (EV) і 850 000 транспортних засобів на водневому паливі до 2030 року.

Південна Африка подала оновлений NDC у вересні 2021 року. Нові цілі відповідають скороченню верхньої межі викидів ПГ на 32% (від 398–510 MtCO2e) до 2030 року і 12% нижньої межі (від 350–420 MtCO2e). NDC підкреслює важливу роль енергетичного сектору та поступової відмови від вугілля у досягненні цих зобов’язань щодо пом’якшення наслідків. На COP26 після цих зобов’язань було оголошено про «Партнерство справедливого переходу» – фінансову угоду, за якою Південна Африка отримає 8,5 мільярдів доларів на виконання свої зобов’язання.

Щодо України, то країна включила чисті нульові амбіції до програмних (політичних) документів та зобов’язалася зменшити викиди парникових газів до 35% до 2030 року.

Станом на листопад 2021 року 177 країн (близько 90% усіх країн) повідомили, що розглядають чисті нульові цілі, що є позитивною тенденцією у разі їх досягнення/майбутнього впровадження. З них:

  • 9 країн (Бенін, Бутан, Камбоджа, Гвінея-Бісау, Гаяна, Мадагаскар, Суринам, Ліберія та Габон) заявили, що вони досягли чистих нульових викидів.
  • 21 країна (Бахрейн, Австралія, Індія, Російська Федерація, Саудівська Аравія, Південна Африка, Андорра, Камерун, Конго, Кот-д’Івуар, Естонія, Есватіні, Гана, Ізраїль, Казахстан, Малайзія, Нігерія, Таїланд, ОАЕ, В’єтнам, Зімбабве) зробила декларацію або зобов’язалася досягти чистого нуля.