UA RU EN

Розвиток виробництва біометану в Україні

Розвиток виробництва біометану в Україні

Розвиток виробництва біометану в Україні

Рідке та тверде біопаливо (біоетанол, біогаз, відходи деревини) належать до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), проте не набули широко використання, як, наприклад, сонячні електростанції (СЕС) або вітрові електростанції (ВЕС). За даними Біоенергетичної асоціації України UABIO, що підготовлена на основі даних НКРЕКП, кількість об’єктів, що отримали «зелений» тариф станом на липень 2021 року – 57 (СЕС – 1183), загальна встановлена потужність біогазових установок – 116 МВт (СЕС – 6369 МВт), виробництво електроенергії на основі біогазу – 46,4 млн. кВт-год. Тобто, виробництво біометану в Україні наразі відсутнє, а розвиток виробництва біогазу тільки набирає обертів. Проте 21 жовтня 2021 року було прийнято Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва біометану. У Законі України “Про альтернативні види палива” з’явилися нові терміни, а саме «гарантія походження біометану» та «сертифікат походження біометану» – документи, що сформовані за допомогою реєстру біометану. Було додано ст.81 Реєстр біометану та ст. 82 Порядок формування, передачі, розподілу та анулювання гарантії походження біометану. Закон закладає фундамент для виробництва, використання біометану, а також його експорту в країни ЄС. Створення реєстру біометану має на меті підтвердження гарантії походження біометану та початку співпраці з подібними реєстрами країн ЄС, включаючи його продаж. Станом на 9 листопада 2021 року Держенергоефективність працює над розробкою Порядку функціонування реєстру біометану.

Перевагами біометану над біогазом є:

– вища концентрація «чистого» метану (95-98% проти 50-55%);

– частково вирішує питання переробки відходів та сприяє підвищенню рівня виробництва добрив, а також забезпечує рециркуляцію поживних речовин до сільськогосподарських (с/г) угідь;

– біометан є аналогом природного газу. У свою чергу Україна має розвинену мережу газорозподільчих мереж, що дає можливість виробникам біометану підключитися до газових мереж в більшості місць України без значної їх модернізації;

– можливість використання як палива (зазначено у вищезгаданому Законі), що дає можливість знизити рівень забруднення повітря (особливо парникових газів) у містах, що в свою чергу сприяє впровадженню декарбонізації в країні;

– біометан (700 дол./1000 м3) коштує дешевше «зеленого» водню (6-7 дол./кг) майже втричі.

Щодо країн ЄС – лідеру із виробництва біометану у світі. Станом на вересень 2021 року, виробництво біометану у 2019 році зросло на 16% у порівняні з 2018 року та існує вже у 18 країнах. За темпами розвитку лідирують такі країни, як Франція, Нідерланди, Данія, та Італія, проте Німеччина посідає перше місце – скорочення парникових газів у 2020 році сягнули 6% (у 2017 році – 4%). У країні існують такі технологічні варіанти виробництва біометану, такі як мембранні технології, очищення водою під тиском, адсорбція коливання тиску, кріогенні технології тощо.

Оцінюючи сучасний стан, Україна може конкурувати з будь-якою країною у виробництві біометану, може запропонувати найдешевшу сировину для виробництва біометану, так як має найбільшу в Європі площу с/г угідь і, відповідно, один із найкращих у світі потенціалів с/г сировини для виробництва біометану. Інвестиції в біометанові установки та інвестицій в біогазові установки з виробництвом електроенергії майже ідентичні. Як зазначає Держенергоефективності, прийнятий законопроєкт також дозволить скоротити імпорт природного газу та сприяти розвитку внутрішнього енергетичного ринку. У перспективі надлишок електроенергії з ВДЕ може бути використаний для отримання “зеленого” водню шляхом електролізу води з подальшою метанізацією водню з використанням двоокису вуглецю, отриманого в процесі збагачення біогазу до біометану. Таким чином, можна значно підвищити загальну ефективність обох процесів, а також кількість виробленого біометану.