UA RU EN

Документ UKRAINE COMMON COUNTRY ANALYSIS у рамках виконання програми партнерства з ООН. Сфера довкілля та зміна клімату.

Документ UKRAINE COMMON COUNTRY ANALYSIS у рамках виконання програми партнерства з ООН. Сфера довкілля та зміна клімату.

Документ UKRAINE COMMON COUNTRY ANALYSIS у рамках виконання програми партнерства з ООН. Сфера довкілля та зміна клімату.

Для відображення та передбачення виникнення можливих ризиків та змін, командою ООН був розроблений документ UKRAINE COMMON COUNTRY ANALYSIS (ССА), який відображає досягнення країни у контексті виконання Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року та його цілей. Він інформує про виконання Рамкової програми партнерства ООН та України на 2018-2022 роки та формує основу для нової Рамкової програми ООН на 2023-2027 роки. Документ охоплює сфери: суспільство та інститути, економічне зростання, довкілля та зміна клімату, демографічні показники, міграція та вирішення конфліктів.

Довкілля та зміна клімату. Основні небезпеки, визначені для Україна:

  • Природні лиха, пов’язані зі змінами клімату, що також визначені як основний ризик загального розвитку. Проблема водних ресурсів.

Зміни температури та режиму опадів матимуть довгострокові наслідки для кількості та якості доступної води. Враховуючи розгалужену мережу річок, водозборів і водоносних горизонтів в Україні, зміна кількості опадів може призвести до високого ризику повеней. Тим часом посухи можуть почастішати на півночі та заході через зменшення кількості опадів і річкового стоку, а також збільшення попиту та споживання внаслідок економічного розвитку та зростання населення. Зростання посухи призведе до частішого виникнення лісових пожеж та опустелювання півдня та південного сходу України. Тим часом доступ до водних ресурсів, включаючи питну воду, ймовірно, впаде, що призведе до скорочення зрошуваних земель приблизно на 15% у цьому столітті.

  • Технологічні: зокрема, промислові ризики, пов’язані з інфраструктурою на сході, що постраждав від конфлікту, та застарілою інфраструктурою в інших місцях; і вибухові небезпеки, викликані конфліктом на сході. Повідомляється, що нефільтровані промислові відходи накопичуються в багатьох руслах річок на сході України, створюючи величезну довгострокову небезпеку для здоров’я жителів.
  • Повільна зміна клімату: у більш вологих регіонах зростає кількість опадів, а в більш посушливих регіонах зростає їх дефіцит, тощо. Негативний вплив посилює негативна вирубка лісів. За даними Держлісагентства, збитки від незаконних рубок у 2020 році склали понад 1 млрд грн, тоді як у 2019 році незаконні рубки в Україні зросли у 7 разів. Транскордонні дії, наприклад, між Україною та Румунією щодо нормативних інструментів, таких як Карпатська конвенція, є важливими для захисту екосистем.
  • Біологічні: триваюча пандемія COVID-19; вторгнення шкідників лісу та інших видів. Зміна клімату також посилить деградацію земель. Грунт став кислим, солоним або лужним через нестабільну агротехніку, наприклад, надмірне використання мінеральних добрив і застарілі технології. Україна щорічно втрачає приблизно 500 мільйонів тонн ґрунту через ерозію з ріллі, що знижує родючість ґрунту на 32,5 мільйонах гектарів.
  • Катастрофи непропорційно впливають на найуразливіші групи населення, включаючи постраждалі від конфлікту групи населення, особливо літніх жінок; мешканці віддалених сільських або гірських районів; ті, хто проживає в районах інтенсивної сезонної міграції робочої сили, і групи населення, які стикаються з перешкодами для доступу до критичної соціальної інфраструктури та цифрових послуг.

Також основною проблемою, що була визначена у сфері екології, – проблема переходу до низьковуглецевого розвитку, яка обумовлена застарілими та неефективними виробничими потужностями, невідповідності законодавства до вимог ЄС та економічної сторони ціноутворення енергії. Україна продовжує вдосконалювати екологічний моніторинг та оцінку для покращення прийняття рішень для підтримки сталого управління природними ресурсами та переходу до кругової та зеленої економіки. Країна бере участь у Робочій групі United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) з моніторингу та оцінки довкілля та Спільній робочій групі з екологічної статистики та показників, розширила потенціал для вироблення екологічних індикаторів UNECE та створила Спільну систему екологічної інформації. Україна є учасником Конвенції UNECE про оцінку впливу на довкілля в транскордонному контексті (Конвенція Espoo) та Протоколу до неї про стратегічну екологічну оцінку. Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) та транскордонна оцінка впливу на довкілля (ОВД) – згідно з цими двома договорами UNECE дають змогу Україні включити цілі в галузі довкілля, клімату та здоров’я в проекти урядових планів, програм, інших стратегічних документів, а також приватні та державні проекти. Україна є учасником Конвенції UNECE про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Проте країна ще не ратифікувала та не впровадила останні протоколи до Конвенції (Протокол про важкі метали, Протокол про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) та Протокол щодо боротьби з підкисленням, евтрофікацією та приземним озоном (Гетеборзький протокол).

Ключовою можливістю розвитку станом на 2021 рік є розвиток виробництво водню для досягнення вуглецевої нейтральності. У грудні 2019 року Європейська комісія (ЄК) представила Європейську зелену угоду. Основна ціль – скорочення викидів до 2030 року зі скороченням викидів парникових газів на 50-55%, що замінить поточну мету на 40% і допоможе досягти чистих нульових глобальних викидів до 2050 року. Щоб стимулювати активний зелений перехід в Україні, ООН підтримала уряд у розробці Дорожньої карти з виробництва та використання водню, про що згадувалося у іншій нашій статі. Було запропоновано підключення електролізаторів до електричної мережі, що в ідеалі забезпечені відновлюваною або низьковуглецевою електрикою.

Один з інструментів – Green Finance Accelerator – може сприяти розробці стратегії зеленого та сталого розвитку для України. Акселератор може допомогти фінансовим установам та/або фондам попередньо перевірити рентабельність стабільних проектів в Україні. Платформа зеленого фінансування могла б сприяти розвитку таких проектів, їх картографії та комунікації з інвесторами.

Зелені та стійкі фінанси можна мобілізувати в Україні за допомогою таких інструментів, як зелені облігації, що випускаються як державними, так і приватними суб’єктами. Для того, щоб зелені облігації були успішними, необхідна надійна система відстеження та верифікації, яка буде відповідати рекомендаціям, розробленим Міжнародною асоціацією ринків капіталу. Застосування ціноутворення на вуглецю в рамках ініційованих ЄС механізмів, коригування кордонів викидів також підтримає попит на зелене фінансування. Політика підтримки екологізації економіки може підвищити ефективність використання ресурсів, дозволити брати участь у зелених ланцюгах поставок, сприяти чистішому навколишньому середовищу та здоров’ю населення, а також створити нові стійкі робочі місця.