Зміна клімату у розрізі років
Зміна клімату за останні десятиріччя стала гострою проблемою для людства. Про це свідчать висновки 6 звіту оцінки Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, ІРСС), опублікованої ООН 9 серпня. Звіт містить атлас регіональних спостережень та майбутніх впливів, що дозволить директивним органам та всім іншим зацікавленим сторонам краще бути проінформованими про кліматичну політику на регіональному та місцевому рівнях.
Останні зміни клімату мають широке поширення та вищу інтенсивність, а значить і наслідки, що мають вплив на усю планету. Лише одні лісові пожежі, що почастішали по всьому світу за останні роки, призводять до утримання сонячного тепла на нижчих шарах атмосфери, що у свою чергу призводить до перегрівання планети. Наслідки зміни кліматичного стану можна спостерігати у багатьох країнах: сильні дощі та повені (Німеччина, Китай), пожежі (Туреччина, Чорногорія, Греція), урагани, засухи (країни Азії та Африки), значні підвищення температури, що раніше були нехарактерними для країн. В Україні у розрізі останніх 30 років середня річна температура підвищилася на 1,2°С. Ще у 2015 році була підписана Паризька угода, де однією з основних задач є недопущення підвищення глобального рівня температури вище позначки 1,5°С. Згідно попереднього огляду, основним забруднювачем вважаються парникові гази (вуглекислий газ, метан та оксиди азоту) та аерозолі від спалювання викопного палива та інших джерел. Зросла як його концентрація, так і темпи його зростання. Останні 5 років вважаються найспекотнішими, починаючи з 1850 року, і якщо не вжити заходів, то межа підвищення або перевищення температури буде досягнута до 2040 року. Це свідчить про те, що зусилля зі скорочення викидів парникових газів за останні десятиліття були недостатніми.
У звіті також зазначається, що тільки половина країн-учасників Паризької угоди представили нові або відредаговані Національно визначені внески (Nationally Determined Contributions (NDCs)), проте у цілому вони не досягають мети щодо обмеження глобального зростання температури до кінця століття. Було запропоновано оновити NDCs з застосуванням більш сурових вимог. Загальний опис всіх поданих документів буде відображений в оновленому зведеному звіті, який буде доступний пізніше цього року.
Докази зміни клімату ґрунтуються не тільки на підвищенні температури поверхні. Широкий спектр показників в атмосфері, океані, кріосфері та біосфері у сукупності призводить до висновку, що людство має значний вплив до швидких змін багатьох аспектів глобального клімату. З середини 1950-х років тропосфера (тобто найнижчі 6-10 км атмосфери) нагрілася, а кількість опадів над сушею зросла, питома вологість біля поверхні також зросла, циркуляція атмосфери також змінилися з середини 20-го століття, включаючи зміщення полярних доріг шторму в середніх широтах.
З 19 століття вміст тепла у світовому океані збільшився, і більше 90% надлишку енергії, накопиченої в кліматичній системі, зберігається в океані. Потепління океану спричинило розширення океанських вод, що призвело до підвищення рівня світового моря. Відносна кислотність океану також зросла з початку 20-го століття, спричинена поглинанням вуглекислого газу з атмосфери, а верхній шар океану потерпає від недостачі кисню, що призводить до загибелі морської фауни та флори або до зміни ритму життя (наприклад, міграції риб). Льодові щити Гренландії та Антарктики скорочуються, як і переважна більшість льодовиків у всьому світі, що значно сприяє підвищенню рівня моря.
В звіті також були представлені основні найпоширеніші питання, наприклад про взаємозв’язок посилення повеней внаслідок зміни клімату, ролі хмар у потеплінні, кількості часу для відновлення льодових щитів тощо.
Важливо також пам’ятати про кліматичні пороги – баланс (стійкість системи) між суспільством та екосистемою. Перевищення порогів може призвести до раптових змін або падіння здоров’я населення, через неможливість швидкої адаптації до нових ризиків. Важливо застосовувати заходи щодо підтримки та покращення балансу. Адаптація та інші зміни в суспільстві та навколишньому середовищі можуть зрушити кліматичні пороги, змінивши вразливість та вплив. Наприклад, зусилля з адаптації можуть включати вирощування нових сільськогосподарських культур з більш високим рівнем стійкості до температур.
Країни Європи також поступово відмовляються від використання енергії, отриманої за рахунок спалювання вугілля, та все більше впроваджує використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Також у містах для зменшення рівня «теплового острова», важливо на всіх етапах будівництва або реконструкції враховувати можливість використання сучасних інженерних рішень, інноваційних систем і технологій сталого будівництва, головною метою якого є перехід до замкнутого циклу відходів та матеріалів. Те саме стосується і підприємств, які можуть мінімізувати утворення відходів шляхом повторного використання. На рівні держави – забезпечення населення системами роздільного збору сміття, а також його транспортування до відповідних організацій, що займаються переробкою відповідного відходу; реконструкція інженерних мереж тощо. Налагодження система на усіх рівнях між країнами, державою та суспільством допоможе суттєво скоротити негативний вплив на планету.