Вплив зміни клімату в Україні
Метою звіту «Вплив зміни клімату в Україні», розробленого національною метеорологічною службою Великої Британії Met Office у рамках 26-ї Конференції Сторін (COP26) Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН), є інформування і стимулювання національного планування адаптації до зміни клімату (потепління в Україні), а також економічну політику та ініціативи щодо підвищення стійкості України до зміни кліматичних умов.
Майбутні зміни клімату в Україні, розроблені за допомогою досліджень із застосуванням моделювання, що включені до звітів про оцінку Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC)39 (6 оцінювальний звіт (AR6) 2021 року), а також регіональних досліджень із моделювання, таких як EURO-CORDEX40 та розглядають різні сценарії концентрацій – реакцію кліматичної системи на різні темпи зміни концентрацій парникових газів в атмосфері.
Основні висновки щодо оцінки впливу
Оскільки Україна є важливим експортером зерна (особливо пшениці) та іншої сільськогосподарської продукції до країн Європи та решти світу, підвищення температури та прогнозоване зниження опадів у ХХІ ст. можуть призвести до зростання посушливості та теплового стресу. При дотримані порогових значень потепління та концентрацій парникових газів навпаки буде спостерігатися збільшення продуктивності сільськогосподарських культур.
Триваліші періоди спеки та подовження літнього сезону все частіше призводять до нестачі води у південний та східних регіонах України у порівнянні з ХХ ст., що веде до забруднення вже існуючих джерел води (зменшення снігового покриву призведе до зменшення об’ємів стоків в гірських районах та ризику пересихання рісок). Незважаючи на те, що сезонні зміни в кількості опадів різняться по країні, очікується, що випадки екстремальних опадів можуть почастішати скрізь, причому більш інтенсивні опади можуть збільшити частоту дощових паводків.
Екстремальна спека влітку та низька якість повітря все частіше призводить до смерті (~27 000 смертельних випадків на рік пов’язані із забрудненням повітря) та втрати працездатності населення від теплового стресу.
Найбільших змін зазнають морські системи та їх біорізноманіття через підвищення рівня температури води вже більш ніж на 1°С. Також через підвищення рівня вирубки лісів, зросли ризики розвитку пожеж та частоти повеней. Упродовж 2001–2010 рр. частка лісових площ, уражених шкідниками та хворобами, досягла 5–6% загальної площі лісів, у період 2011–2020 рр. – 8%.
Прогнозоване підвищення температури, нестача води та екстремальні погодні явища збільшать попит на енергію та поставлять під загрозу її постачання через навантаження на інфраструктуру. Видобуток корисних копалин продовжує впливати на безпеку та якість води – затоплення та забруднення з відкритих і невикористовуваних шахт вплинули на запаси підземних вод та якість побутової води, а також підвищили можливість появи провалів.
Потепління розподіляється нерівномірно, проте згідно висновків в Україні темпи потепління вищі, ніж у прилеглих регіонах. На це впливають й інші фактори (прийнятті рішення щодо планування, демографічні зміни, тощо), проте вірогідність розвитку наслідків за гіршими сценаріями вищої концентрації парникових газів є досить ймовірними. В останньому звіті IPCC зазначено, що хоча скорочення глобальних викидів для обмеження глобального потепління до 1,5°С все ще в межах досяжності, не можна виключати потепління на 4°C або й більше. Для попередження розвитку таких негативних сценаріїв, необхідно залучити політиків на місцевому рівні, а також координувати послідовність національного підходу до заходів, спрямованих на протидію зміні клімату.
Кожній країні необхідно враховувати ризики можливого розвитку більш вищих рівнів потепління та, відповідно, включити заходи до адаптаційного планування.