UA RU EN

Міжнародна кліматична співпраця

Міжнародна кліматична співпраця

Міжнародна кліматична співпраця

Відповідно до Паризької угоди, ЄС підвищив свою мету до 2030 року та представив оновлені Національно визначені внески до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату про що йшлося у іншій нашій статті. При реалізації Паризької угоди ЄС співпрацює з міжнародними партнерами, заохочує та підтримує досягнення найвищих цілей та виявляє солідарність у боротьбі з наслідками зміни клімату. Після ЄС понад 50 інших країн, що представляють більше половини світової економіки, взяли на себе зобов’язання досягти нульових викидів приблизно в середині століття, включаючи Китай, США та Японію. В останні місяці ЄС ініціював нові кліматичні діалоги з Індією та США, а також зелений альянс із Японією.

ЄС продовжує підтримувати розробку довгострокових стратегій та систем моніторингу, звітності та перевірки, для можливості передачі отриманих знань іншим країнам. Наприкінці 2020 року лідери Західних Балкан зобов’язалися до 2050 року досягти кліматичної нейтральності та скоротити субсидії на викопне паливо, а також затвердили Економічний та інвестиційний план на 9 млрд євро. Це фінансування може бути використане для залучення 20 млрд. євро через новий гарантійний фонд для Західних Балкан. Енергетичне співтовариство (Албанія, Боснія та Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Грузія, Молдова, Чорногорія, Сербія та Україна) активізувало свою роботу з прийняття Рамкової програми з енергетики та клімату до 2030 року (в Україні Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату України до 2030 року ухвалена 20 жовтня 2021 року), Дорожньої карти декарбонізації та Положення про управління по відновлюваним джерелам енергії та енергоефективності.

Щоб привести свою політику та законодавство у відповідність до European Green Deal ,Україна розпочала цілеспрямований діалог з ЄС, де були створені низка програм («Горизонт Європа» в 2021-2027 рр.; Партнерства та Місії), реформ (Спільна сільськогосподарська політика ЄС (САР)), стратегій (про біорозмаїття; «Від лану до столу»; щодо стійкої та інтелектуальної мобільності) тощо. ЄС також підтримав оновлення NDC для Молдови, Грузії та Вірменії у рамках регіонального проекту EU4Climate.

У грудні 2020 року Комісія запустила Європейський кліматичний пакт, щоб надати громадянам більшу роль у розробці заходів із пом’якшення та адаптації до зміни клімату, а також ефективної платформи для цього. Станом на липень 2021 року було подано понад 1000 заявок на приєднання до Пакту, і понад 500 громадян вже є повністю активними послами. Проєкт PSLifestyle (2021-2025), що фінансується в рамках програми «Зелена угода» Horizon 2020, має на меті допомогти подолати розрив між поінформованістю щодо клімату та індивідуальними діями, а також підвищити участь громадян у питаннях сталого розвитку у восьми європейських країнах (Фінляндія, Естонія, Німеччина, Словенія, Італія, Португалія, Греція, Туреччина). Проходить це шляхом залучення громадян через цифровий додаток до спільного дослідження, спільної розробки та використання повсякденних рішень щодо зміни клімату, надання їм інструментів для збору, моніторингу та аналізу їхніх даних про навколишнє середовище та споживання.

Також є інші проєкти, що фінансуються Horizon 2020 (2021-2025). Одним з них є проект HARMONIA, що має на меті допомогти міським районам впоратися зі зміною клімату та екстремальними подіями за допомогою GEOSS та передових інструментів моделювання. Проект забезпечить інтегровану платформу оцінки стійкості (IRAP – Integrated Resilience Assessment Platform), систему, яка дозволить зацікавленим сторонам моделювати ряд варіантів планування на основі низки сценаріїв зміни клімату, щоб пом’якшити наслідки зміни клімату в міських районах.