Підвищення ціни квот за викиди СО2 у країнах ЄС
ЄС, в рамках Європейської системи торгівлі викидами (EU ETS), планує до 2030 року підняти ціну квот за викиди СО2 до 90€ за тонну. У 2017 році ціна становила 5€ за тонну та зросла на сьогодення до 52,89€ за тонну.
EU ETS – наразі найбільший вуглецевий ринок, що бере участь у боротьбі зі зміною клімату та є ключовим інструментом економічного зменшення викидів парникових газів (СО2 з виробництва електроенергії та тепла, енергоємних галузей промисловості, а також комерційної авіації, що діє у межах Європейської економічної зони; N2O від виробництва азотної, адипінової та гліоксилової кислот та гліоксалю; PFCs від виробництва алюмінію). Створена у 2005 році, система торгівлі працює у всіх країнах ЄС, а також Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та покриває близько 40% викидів парникових газів ЄС. Система обмежує викиди близько 10 000 установок в енергетичному секторі та обробній промисловості, а також авіакомпаній, що здійснюють рейси між вищезгаданими країнами. Ключові моменти роботи системи полягають у тому, що у кінці кожного року установка повинна здати квоти, щоб повністю покрити викиди. У разі невиконання – великі штрафи. Підвищення цін на вуглець спонукає до пошуків та залучення інвестицій та використання інноваційних низьковуглецевих технологій у виробництві. У разі зменшення викидів установкою, у неї залишаються резервні надбавки для покриття можливих майбутніх перевищень, або, за необхідності, установка може продати свої резервні надбавки іншим установкам, яким не вистачає квот.
14 липня 2021 року Європейська Комісія (ЄК) прийняла низку законодавчих актів для досягнення кліматичної нейтральності в ЄС до 2050 року, у тому числі скорочення викидів парникових газів до 55% до 2030 року. Законодавча база EU ETS частково допомагає у виконанні умов, зазначених у Паризькій угоді. План дій ЄК до 2030 року загалом базується на реформуванні вуглецевого ринку ЄС. Наприклад, Брюссель пропонує поступове зниження кількості квот на викиди СО2, як придбаних компаніями, так і безкоштовних. Як зазначалося вище, це призведе до зростання цін емісійних квот і стимулюватиме компанії скорочувати викиди. Щодо авіакомпаній планується повне скасування безкоштовних квот EU ETS та включення до оновленої системи морських суден з 2023 року. Також планується створення ще однієї системи торгівлі викидами, що буде стосуватися транспортного сектору та сектора опалення будівель. Для того, щоб європейські підприємства не покидали кордонів ЄС (для уникнення плати за викиди СО2), ЄК представила структуру Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) для імпортерів в ЄС, що представляє собою не надання квот, а введення спеціальних СВАМ-сертифікатів, що будуть купляти імпортери електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній) в ЄС. Ціна сертифікатів буде розраховуватися на основі аукціонної ціни квот в рамках EU ETS.
Щодо дій з боку України, 30 липня 2021 року Уряд ухвалив Оновлений національний визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2), де основною ціллю зазначено скорочення викидів парникових газів до 35% до 2030 року. 4 серпня даний документ був переданий до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що буде офіційно представлений на 26 Конференції сторін в Глазго.