Моніторинг фауни та флори в рамках оцінки впливу на довкілля для вітроелектростанцій
З початку року відбулись зміни у процедурі з оцінки впливу на довкілля (ОВД) для вітроелектростанцій. Внаслідок декількох голосних справ з оцінки впливу на довкілля для вітропарків, Мінекоенерго та територіальні органи змінили свої вимоги щодо обсягу досліджень у звітах ОВД.
Тепер девелоперам вітроелектростанцій висуваються вимоги щодо проведення річних досліджень (моніторингу) фауни на території, що розглядається під будівництво ВЕС, та врахування результатів таких досліджень у звіті з ОВД. Такі вимоги від органів влади є обов’язковими для виконання, невиконання яких може призвести до отримання негативного висновку ОВД, марнує дорогоційнний час (мінімум 65 робочих днів) та кошти девелопера з неможливим подальшим проєктуванням (негативний висновок).
Довідково: Національна процедура ОВД, є адаптованою версією європейської процедури ESIA (Environmental and Social Impact Assessment). Процедура ESIA застосовується для різних підприємств, які претендують на отримання фінансування Міжнародних фінансових корпорацій (WB, EBRD). Для ВЕС процедура ESIA обов’язково включає окрім іншого і моніторингові дослідження фауни, особлива увага у яких, приділяється птахам та рукокрилим.
Тобто, такі зміни є великим кроком уперед у сфері захисту довкілля. Для девелоперів ВЕС, окрім врахування особливостей екології у конкретному регіоні під час проектування, такі дослідження відкривають додаткові можливості у залученні іноземних інвесторів, які як правило будуть проходити процедуру ESIA.
На цей час в Україні офіційні інструкції, рекомендації відсутні. Сьогодні майже всі країни мають адаптовані для своїх географічних особливостей правила моніторингу. Основою майже всіх рекомендацій є методичні рекомендації Шотландського фонду охорони природної спадщини та Угоди про збереження популяцій європейських кажанів (Eurobats). Основою цих рекомендацій є конкретні методи дослідження: мобільні (трансектні) дослідження флори, теріо-, орніто-, герпето-, батрахо-, ентомо- фауни та рукокрилих. Через те, що в групі ризику функціонування ВЕУ прийнято вважати птахів та рукокрилих, цим представникам фауни приділяється окрема увага: стаціонарні спостереження за птахами та ідентифікації кажанів за сигналами за допомогою стаціонарного обладнання.
Компанія MCL, співпрацюючи з британськими та німецькими компаніями, у своїх дослідження спирається саме на основні рекомендації Шотландського фонду та Eurobats.
Проте такі рекомендації не є універсальними, їх застосування вимагає адаптації для кожного конкретного вітрополя. Оскільки кожна територія має унікальну географію, різну кількість рослинності, полезахисних смуг тощо, фахівці MCL складають програму моніторингу для виконання системного та методичного виконання досліджень. Під час першого візиту на об’єкт визначаються пункти спостереження та місця розташування обладнання з урахуванням достатності огляду та виконання рекомендацій методики.
Результати досліджень не тільки задовольняють вимоги Мінекоенерго, органів влади, громадських організацій у звіті ОВД, а й дозволяють зменшити вплив на довкілля визначенням вразливих особливостей території ВЕС та врахуванням їх у макросайтингу об’єкта, і найголовніше, це — вагомий інструмент у залученні інвестицій. Адже без таких досліджень неможливо проаналізувати вплив ВЕС на фауну та флору.
На сьогодні, тринадцять наших спеціалістів-науковців пройшли стажування у британських спеціалістів і працюють на територіях трьох майбутніх вітроелектростанцій України.
Завдяки команді зі спеціалістів-науковців, екологів та інженерів, ми маємо змогу проводити оцінку впливу на довкілля для вітрових електростанцій і моніторинг фауни й флори в комплексі. Це сприятиме оптимізації робочого процесу та проведенні правильній оцінці впливу на довкілля.