Будівництво та експлуатація АЗС у розрізі природоохоронного законодавства

Будівництво та експлуатація АЗС у розрізі природоохоронного законодавства

Будівництво та експлуатація АЗС – це процеси, що безпосередньо впливають на стан навколишнього природнього середовища та довкілля. Будівництво АЗС має відповідати всіх вимогам державних будівельних норм, а технічне обладнання, транспортні засоби,  споруди та механізми, що експлуатуються мають відповідати нормативним вимогам з охорони праці та пожежної безпеки. Оскільки порушення правил експлуатації та роботи на АЗС може призвести до аварійних ситуацій, вибухів, розливу палива, що може завдати шкоди як навколишньому природному середовищу, так і життю та здоров’ю людини.

Відповідальність суб’єкта господарювання, який будує АЗС, пов’язана не тільки з дотриманням вимог природоохоронного законодавства, а ще й з правилами технічної безпеки. Під час будівництва повинні бути передбачені системи автоматики, що запобігають утворенню аварійних ситуацій, як для резервуарів на заправних колонках, так і для приміщень автозаправного комплексу. Розробка плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС) є невід’ємною частиною проектних робіт для будівництва автозаправної станції.

Ось декілька основних кроків, при проектуванні, будівництві та функціонуванні АЗС,  які дозволять власнику АЗС уникнути порушень природоохоронного законодавства:

1. На етапі проектування, окрім комплексної будівельної експертизи необхідно отримати висновок державної екологічної експертизи відповідно до вимог Закону України «Про екологічну експертизу» та «Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013р. №808.
2. Санітарно-захисна зона АЗС становить 50 метрів, тобто, в радіусі 50 метрів не можуть знаходитися житлові будинки, лікарні тощо. Проте в умовах щільної міської забудови можливо передбачити заходи, що дозволять розміщення АЗС поблизу житлової забудови.
3. Якщо майбутня АЗС буде здійснювати зберігання скрапленого газу, необхідно провести оцінку впливу на довкілля (ОВД) та отримати погодження від територіального органу на проведення планової діяльності.
4. Отримання технічних умов на підключення до місцевих мереж електропостачання та водовідведення, а у разі використання підземних вод паспортизація свердловини та отримання дозволу на спеціальне водокористування. При необхідності встановлення локальних очисних споруд (ЛОС) також проводиться державна екологічна експертиза.
5. В Україні все більше перетворюють звичайні АЗС в заклади громадського харчування з магазинами. Нерідко подібні комплекси обладнуються котельним обладнанням, яке окрім проектування та встановлення потребує режимно-налагоджувальних та еколого-теплотехнічних випробовувань.
6. Після вводу в експлуатацію АЗС виконуються лабораторні заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та отримується відповідний дозвіл.
7. Заключною частиною можна вважати організацію поводження з відходами, їх роздільний збір, передачу на утилізацію кваліфікованим підприємствам та облік; оформлення паспорту водного господарства та отримання умов на скид стічних вод, або заключення договору на вивіз рідких відходів, у випадку використання власних ЛОС.
8. Функціонуюча АЗС з налагодженими процесами та отриманими дозволами, висновками, погодженнями вимагає обліку відходів, щорічної сплати еко податку за викиди забруднюючих речовин, сплати податку за воду, подання звітів, декларацій та виконання умов дозволів та правил експлуатації.

Враховуючи, що проектування комплексу АЗС та контроль за її належним функціонуванням  – складна та відповідальна інженерна робота, варто довірити її найкращим спеціалістам галузі. Компанія MCL гарантує Вам високий результат в обумовлений термін!