Умови на скид стічних вод та Гранично допустимі скиди
Швидкі темпи росту діяльності промислових підприємств приводять не тільки до більшого використання обсягів води, але й до її забруднення шляхом скиду відпрацьованої води в водні об’єкти. Тому необхідно контролювати не тільки стан водоймищ в які скидаються стічні води, а й склад та обсяги стічних вод. В залежності від місця розміщення об’єкта скид стічних вод здійснюється двома способами: у водні об’єкти або в каналізаційну систему мереж водоканалів.
В разі скиду стічних вод у водні об’єкти, підприємець має оформити та затвердити гранично допустимі скиди (ГДС) згідно з «Санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднення» (СанПіН № 4630-88) та з «Водним кодексом України». Що таке ГДС? Гранично допустимі скиди – це максимально допустима маса речовин стічних вод, що відводиться у відповідності до встановленого порядку та режиму на об’єкті скиду за певний проміжок часу для забезпечення якості води. Для належного оформлення ГДС необхідно враховувати гранично допустимі концентрації (ГДК) в місцях водокористування, здатність водного об’єкта до асимілювання та розподілу маси речовин, що надходять в стічні води, між водокористувачами. Нормативи ГДС встановлюються як для діючих джерел забруднення, так і для тих, що тільки знаходяться на стадії проектування. Варто зазначити, що підприємствам, в скидах яких є речовини з невизначеними ГДК, введення в експлуатацію забороняється. Якщо, здійснюючи свою діяльність, підприємець перевищує норми забору води, чи застосовує неефективне очисне обладнання, що призводить до забруднення водоймища, або ж не дотримується інших норм та правил в сфері водокористування та охорони водних об’єктів, то органи місцевої влади надсилають припис про усунення недоліків з визначеним терміном виконання.
Дані про гранично допустимі скиди мають вказуватися в дозволі на спеціальне водокористування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин» № 1100 1996 р. та «Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами», затвердженої Наказом Мінприроди №116 від 15 грудня 1994 року.
В разі скиду стічних вод в каналізаційну систему мереж водоканалів необхідно керуватися умовами приймання відпрацьованої води, затвердженими місцевими службами водоканалів. Для отримання умов на скид стічних вод, підприємець спершу має оформити паспорт водного господарства в місцевому водоканалі. Паспорт водного господарства має бути розроблений у відповідності до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та Правил приймання стічних вод у каналізаційні мережі населених пунктів України. Паспорт водного господарства містить інформацію про стан каналізаційних систем водоканалу, про витрати води для водокористування, про умови формування та відведення відпрацьованих, забруднених та зливових вод, а також їх якість та кількість обсягів.
Оскільки, процес оформлення гранично допустимих скидів або отримання умов на скид у каналізаційні системи мереж водоканалів займає достатньо часу та потребує відповідних знань в сфері водокористування, то краще це покласти на висококваліфікованих спеціалістів.