Директива про місця існування: нове керівництво щодо охоронюваних видів
У жовтні 2021 року Європейською Комісією було опубліковано оновлений керівний документ щодо суворого захисту видів тварин, які становлять особливий інтерес, перерахованих у Додатку IV(a) відповідно до Директиви про місця проживання. Документ розрахований на національні, регіональні та місцеві органи влади, природоохоронні та інші організації, які відповідають або беруть участь у імплементації Директиви про середовище проживання, до яких належить й Україна, а також усіх зацікавлених сторін, зацікавлених у розумінні положень щодо охорони видів.
Метою двох Директив – щодо птахів і місць проживання – є забезпечення підтримки видів і типів середовища існування, які вони охороняють, і відновлення їх до сприятливого природоохоронного статусу протягом усього їхнього природного ареалу в межах ЄС, беручи до уваги економічні, соціальні та культурні вимоги, а також регіональні та місцеві особливості. Очікується запровадження двох основних типів заходів:
Ключові аспекти, що роз’яснюються у документі, стосуються статей 12 (режим суворої охорони) та 16 (відхилення) Директиви про місця проживання. Він заснований на численних рішеннях Суду Європейського Союзу (CJEU) з цього приводу. Для полегшення застосування положень були запропоновані різні тематичні дослідження з дотриманням законодавчої бази та представлені посилання на судові справи на які поширюються положення про охорону видів.
Визначені три елементи системи суворого захисту, що гарантують повне та ефективне застосування статей:
Застосування превентивних заходів особливо важливих у випадку повторюваної або широко поширеної діяльності (наприклад, сільського, лісового чи рибного господарства). Такі дії можуть мати негативний вплив на види, навіть якщо вони ненавмисні.
Були приведені приклади профілактичних заходів, таких як:
Так, наприклад, увага приділяється охороні кажанів, які охороняються згідно з Директивою про місця проживання. Кажани вразливі до будь-яких форм порушення, особливо в період їх ночівлі та сплячки. У Румунії для того, щоб захистити існуючі схованки від туристів, у 2010 році було розпочато проект LIFE, щоб закрити входи до 15 печер, у яких розміщено важливі місця для відпочинку кажанів. При вході до печери були розміщенні інформаційні панелі, щоб пояснити, чому печери закриті, і які кажани охороняються. Також були встановлені решітки або огорожі, щоб контролювати доступ людей без ускладнення кажанам залітати та вилітати. Екскурсії до цих печер проводяться при супроводі гіда невеликими групами з дотриманням кодексу поведінки, щоб не турбувати кажанів.
Боротьба з випадковим виловом та вбивством видів з Додатку IV(a). Для запобігання даної проблеми були наведені приклади систем моніторингу відповідно до статті 12(4):
Наприклад, Ірландія розробила регулювання та режим управління сейсморозвідкою, щоб уникнути потенційно значущих впливів на всі види морських ссавців всередині та за межами об’єктів Natura 2000. Це пов’язано з поширенням техногенного звуку в середовище, де мешкають морські ссавці (наприклад, кити, дельфіни, тюлені) на великі відстані через товщі води, що несе з собою потенційно значний негативний вплив. У 2014 році був виданий посібник як «Управляти ризиком для морських ссавців від штучних джерел звуку в ірландських водах». Було описано види ризиків, які можуть виникнути (наприклад, днопоглиблення, буріння, забивання паль, геофізичні акустичні дослідження, вибухові роботи) та описане роз’яснення, як провести оцінку ризику, з приведенням прикладів.
Стаття 16 Директиви про місця проживання передбачає можливість відхилень від положень статті 12-15 за певних конкретних обставин, якщо відхилення є обґрунтованим і виконано всі умови статті 16. Однак, як постановив Суд ЄС, відхилення повинні використовуватися лише як крайній засіб. Перед наданням погодження щодо відхилення від Директиви компетентний орган повинен переконатися, що він відповідає наступним трьом умовам:
Кожні два роки держави-члени надсилають Комісії звіт відповідно до встановленого Комітетом формату щодо відхилень, що застосовуються згідно з параграфом 1 вищезгаданого документу. Комісія надає свій висновок щодо цих відхилень протягом максимального терміну в 12 місяців після отримання, звітує та подає звіт перед Комітетом.
У звітах вказується:
(a) види, на які поширюються відхилення, та причина відхилення, включаючи характер ризику, із посиланням на відхилені альтернативи та використані наукові дані;
(b) засоби, пристрої або методи, дозволені для вилову або вбивства видів тварин, і причини їх використання;
(c) обставини, коли і де надаються такі відхилення;
(d) орган, уповноважений оголошувати та перевіряти наявність необхідних умов і вирішувати, які засоби, пристрої чи методи можуть бути використані, в яких межах і якими органами, і які особи мають виконувати завдання;
(e) використані заходи нагляду та отримані результати.
Також у документі була представлена Схема видачі відхилення відповідно до статті 16(1), де показані різні варіанти рішення основного питання – «Чи потрібне відхилення для ефективного вирішення однієї з наступних цілей: охорони дикої фауни та флори, зберігання природного середовища існування; запобігання серйозним пошкодженням; інтереси здоров’я/безпеки населення, інші невідкладні причини, що мають перевагу в інтересах суспільства; дослідження та освіта, реінтродукція видів?».