Закон «Про енергетичну ефективність»
21 жовтня 2021 року Верховна Рада України приняла Закон «Про енергетичну ефективність», розробленого на виконання вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що була підписана у 2014 році. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання чинності. Станом на 29.10.2021 року Закон знаходиться на підписі у Президента.
Сфера забезпечення: енергоефективні заходи, що здійснюються під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Ключовий момент – підвищення енергоефективності шляхом розробки відповідного плану на національному та місцевому рівнях для скорочення витрат енергії.
Закон спрямований на імплементацію наступних документів:
Запровадження системи енергетичного менеджменту дозволить контролювати кількість використаної енергії для оперативного врегулювання при виявлені відхилення від встановлених норм. Також будуть розроблені заходи для підвищення енергоефективності. Стратегія термомодернізації будівель спрямована на розробку економічно доцільних підходів для застосування до різних типів будівель та кліматичних зон та їх впровадження.
Тепер органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які хочуть придбати чи укласти договорів найму (оренди) будівель, мають обирати виключно будівлі, енергетична ефективність яких знаходиться на рівні не нижчому, ніж встановлено мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель. Дана вимога не поширюється на будівлі, що належать: до об’єктів культурної спадщини; ті, що планується реконструювати, знести; для подальшого продажу без використання для власних потреб; ті, що мають документальне підтвердження економічної та технічної недоцільності її застосування.
Також Закон встановлює вимоги до екодизайну та енергетичного маркування продукції, пов’язаної із споживанням енергії, яка має відповідати технічним регламентам, що розробляються на основі відповідних актів законодавства Європейського Союзу.
Було введено поняття «енергетичний аудит». Протягом трьох років з дня набрання чинності Закону «Про енергетичну ефективність», суб’єкти великого підприємництва, визначені Господарським кодексом України, мають провести перший енергетичний аудит. У разі отримання державної підтримки (допомоги) – до отримання державної підтримки (допомоги). Такий енергетичний аудит проводиться кожні чотири роки, починаючи з дня проведення першого енергетичного аудиту. Законом також визначені вимоги до енергетичних аудиторів, які мають намір проводити такий аудит за відповідним напрямом (будівлі, процеси, транспорт).
Системи екологічного менеджменту впроваджені з метою:
– аналізу споживання паливно-енергетичних ресурсів;
– планування, реалізації та моніторингу результатів впровадження енергоефективних заходів;
– досягнення цілей Національного плану;
– виконання інших заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності споживачів енергії.
Моніторинг усіх заходів, що були визначені Законом, планується здійснювати за рахунок розроблення Системи (Національної системи моніторингу енергоефективності) – єдиної централізованої інформаційної система, яка функціонує на основі програмних, технічних засобів та інформаційних технологій, що забезпечують збирання, обробку, зберігання, захист, перегляд і використання інформації у сфері забезпечення енергетичної ефективності.
Стимулювання енергоефективності у сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу планується впровадження “розумних мереж”, концепція якої визначена ст.15. Методика оцінки потенціалу енергоефективності газотранспортної системи, системи передачі електричної енергії, газорозподільної системи, системи розподілу електричної енергії розробляється з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, рішень Енергетичного Співтовариства. Окремим розділом схеми теплопостачання стала оцінка потенціалу застосування ефективного централізованого теплопостачання та високоефективної когенерації, яка розробляється на підставі аналізу витрат і вигід.
Ст. 18 визначені шляхи стимулювання споживачів до впровадження енергоефективних заходів, ст. 20 – відповідальність за порушення Законодавства.
Варто додати, що енергоефективність є одним з ключових моментів при будівництві у країнах Європи, так як сприяє довготривалому скороченню викидів СО2, економії енергії на 5-10% та ресурсів, дозволяє оцінити та розробити найкращі варіанти модернізації для вже існуючих мереж та обладнання. При проходженні процедури «зеленої» сертифікації (BREEAM, LEED, WELL), цей пункт є одним з ключових при оцінці проєктів як вже існуючих, так і нових.